ДО ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ЧУТЛИВОСТІ ВЛАСНОГО СПЕКТРУ ЧАСТОТ ПРЕСО-РІЗЬБОВОГО З'ЄДНАННЯ
Анотація
Досліджено теоретичні питання вивчення і аналізу впливу змін параметрів на властивості системи аналітичним шляхом. На прикладі динамічної моделі з'єднання представлена структурна модель пресо гвинтового з'єднання для визначення власних поперечних частот вузла, як динамічної консервативної системи. Одержана система диференційних рівнянь, розв’язання якої за приведеним алгоритмом і запропонованими варіантами розрахункової схеми, дозволяє одержати результати розрахунку власних частот з'єднань.Ключові слова: конструкція, пресо-різьбове з'єднання, параметри системи, динамічна модель,коефіцієнт чутливості, власна частота, структурна модель,диференційне рівняння, алгоритм розв’язання, коефіцієнт жорсткості,коефіцієнт інерції, частота і форма коливань.
##submission.downloads##
Опубліковано
2016-12-14
Як цитувати
Лусь, В. І. (2016). ДО ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ЧУТЛИВОСТІ ВЛАСНОГО СПЕКТРУ ЧАСТОТ ПРЕСО-РІЗЬБОВОГО З’ЄДНАННЯ. Комунальне господарство міст, (128), 10–14. вилучено із https://khgts.kname.edu.ua/index.php/khgts/article/view/4889
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).